Він завжди гуляє містом похмурою погодою у своєму довгому плащі та чудернацькому капелюсі. Містер Дощ. Він обходить кожну вулицю, заглядає у кожне вікно, застає людей зненацька, якщо у них немає парасолі… Він завжди мовчить, але він добрий. Він усе бачить і усе знає. Його життя безкінечне, але ніхто не здогадується, що він з радістю віддав би свою долю-приблуду за те, аби хоча б на мить стати звичайною людиною і мати свій дім, де завжди чекають і люблять…
Містер Дощ має неабияку владу. Вона панує скрізь. Вона наповнювалась і живою водою із чистих лісових озер, і діамантовим блиском бурхливих гірських рік, і шаленою стихією морів, і солоними жіночими слізьми, і… облудним зоряним пилом, який так легковажно сиплють один одному люди у своїх словах!!!
Містер Дощ поважний, але скромний. Його скрізь чекають. Чекають і могутні дерева, і тендітні ніжні квіти; чекають потріскані землі та гарячі стомлені піски пустелі; чекають трудяги-хлібороби і просто ті, хто любить очищення… Цей мандрівник знаходиться у безкінечному русі, він дивний і загадковий, і такий самотній!
І якщо Дощ раптом загляне у Ваше вікно, не дратуйтеся – посміхніться йому! Він прийшов, щоб очистити Ваші серця від усього зайвого і підготувати Вас до зустрічі з іншим гостем – Щасливим Промінцем…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331312
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2012
автор: Лілія Ніколаєнко