Нас роділяють океани,
та не розділені сердця.
крізь призму горя та омани,
до тебе йду без каяття.
"Немає рабської любові" -
тобі розкаже кращий друг.
Та мов раба перед тобою,
я забираю твій недуг.
Ти можеш навіть не дізнатись,
що я жила на цій землі.
Та навіть через кляті грата,
я поклоняюся тобі.
Моє життя - то божевілля,
Моя любов - то Божий суд.
Немаю часу на прозріння,
І помираю від облуд.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331138
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: anternaria