Буває так, що сни приходять не вночі,
А наяву, десь ввечері, чи вранці.
Ось так і я зустрів її
На приміській вокзальній станції.
Не знаю, що сподобалось мені…
Ніяких особливих рис немає…
Забути я її не зміг,
Хоча вже рік із того дня минає.
Нічого особливого й не було,
Лиш погляд дивно врізався у душу
Очей смарагдовим теплом
Так ніжно-боляче-зворушливим.
Вона лишила теплий спогад по собі,
Але ж і спогад – це вже так багато.
Я взяти більше не посмів,
Бо ій взамін не міг нічого дати.
P.S. Погляд незнайомої людини інколи найпроникливіший.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331116
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: Олександр Ткачинський