Молода сімейна пара їде десь утрьох:
З ними хлопчик невеличкий, років чотирьох.
Тут в автобус цей заходить молода дівчина,
Сірі очі, довгі ноги, коротка юпчина.
Сіла в крісло попереду привітна і мила,
Дитя поглядом до неї так і прикипіло.
Всю дорогу він на неї з захватом дивився,
То сидів собі тихенько, а то розходився -
То підійде він до неї, пальчиком торкнеться,
А то в очі заглядає, й до неї сміється.
А дівчина йому каже, щоб він був щасливий:
Ой, який гарненький хлопчик, а який кмітливий.
Хлопчик в захваті від неї, оченят не зводить...
Враз автобус зупинився, і вона виходить.
Тут від розпачу хлопчина мало не заплакав,
Все дивився вслід дівчині, навіть не балакав.
Й ось тоненький голосочок луна по салону:
Ти хоч взяв у неї, тату, номер телефону?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331072
Рубрика: Гумореска
дата надходження 17.04.2012
автор: Любов Вакуленко