Знову неповторне відчуття-
Коли торкаюся до клавіш я,
Коли лунає цей небесний звук
За допомогою моїх тендітних рук.
І все навколо завмирає
Ніби часу не чекає;
Без зупину і все швидше,
Звук пронизує все глибше.
Такі ніжні, чорно-білі
Клавіші все більш сп"янілі.
Я сумую і радію...
Так мелодія ця діє!
Вправність рук?Скоріше ні,
Просто спогади душі...
Ось звучать останні ноти,
Знову постають турботи,
І закінчується твір.
Тільки в мрії ти повір
І побачиш що на світі
Є чарівні й класні миті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330976
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: Ліда ♪ ♫