Вона надто досконала для віршів
Не прочитати її вдачу між рядками
Бо цю людину так ціную я за те,
що не говорять про таких словами.
Вона несе у собі таємницю
Бо одночасно поруч й оддалік
Не в відстані тут справа і не в віці
Таких людей не характеризує вік.
Вона не створює блискучих ідеалів
І не шукає красномовних слів
Кохає вона простодушно й щиро
І варте це кохання тисячі голів.
Вона завжди з пів слова розуміє
В важку хвилину розумієш, що не сам
І про такі чарівні речі вона мріє,
що хочеться їх з нею розділити пополам.
Вона - поет, перегорнула мою долю,
Відкрила серце, розтопила лід,
Вона дала мені і небо, й крила
І поманила душу вперше у політ.
P.S.: Немає щирішого почуття за платонічне юнацьке кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2012
автор: Сам по Собі