Цокотить,
Кружляє крýгом
Кругóм кругленько-рівних спиць.
У серці здавлює недугу,
Сміючись чи боячись.
Минули вже казки солодкі,
Терпкі вже яблука в саду.
А вишеньки червоноокі
Утратили оту красу,
В густій глибокій ноті
Поселили сум
Самотній,
Спокій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330881
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: Сергій Ожібко