горло чорного пса..в сні..
емоціональна лабільність..в реалі..
нагляд лікаря? невдячні звірі! то не серйозно. бо не в стаціонарі.
далеко за північ. очі втомленого таксиста.. [пса?]
кохані сестрички. то важливо.
поранені лапи. дурна посмішка.
хтось каже, аби не спинятись.., аби встигнути записати думки.
голограма всесвіту жива. ніч. пуста. і звуки серця. хай він пройде швидше. час. хай прожене пса, з тим порізаним червоним горлом. то страх.
і нехай там, далеко, все буде добре - звідти є обіцянка.
ходи? будемо їсти всі сонця..? заберемо собі, в великі банки, пів всесвітнього повітря. жени мій всесвіт. бери мене.
нехай співає день. і дай мені себе, аби не пусто.
але не Ти.
Ти спи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330651
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2012
автор: Nora