випадковість - це мій дім і я в ньому.
ніжні землетруси чи янгольські стусани,
поверни мене зараз в одне з твоїх втілень.
ти прославився словом, ставши богом війни,
ставши мертвим тому, що мене обезсилив.
ти казав: "випадковість - це влада глуха,
що людину в мені зачинає невтомно"
від гріха до спасіння... і назад до гріха
у провалля безглузде й оманливо-чорне.
я тут зараз невчасно і тому без душі,
роздаю твої очі вже померлим горянам.
я малюю в тобі випадкові ножі,
випадкову себе, без інструкцій і плану.
опадають небесні тремтливі листки,-
мій будинок пустотний, затягнутий в траур.
сни байдужих й далеких напрочуд в"язкі
і зникають на вістрі сигари...
як хмари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330134
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2012
автор: Biryuza