Немає правди в словах.Немає
Я це пізнала уже сама.
Всі почуття поступово вмирають.
І залишається сіра зима.
Холодною хусткою ляже на плечі.
Залишить гарячі розталі сліди.
Мене заспокоїти прийде лиш вечір
Йому лиш я хочу сказати «Не йди»!
Немає правди в словах.Немає.
Лише годинник тихо тік-так.
Лиш він залюбки завжди відлічає і сонце, і хмари,
І радість, і страх.
Лиш сонні дерева з самотніми вітами,
Давно не знаходять собі каяття.
Та скоро весна,
Вони вкриються квітами,
Забудуть про все...така правда життя.
Життя швидкоплинне,воно повне відчаю
Любові і щастя,
Та швидко минає.
А тут залишусь.Зітлілою свічкою
Немає правди в словах.Немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330088
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2012
автор: Ростислава