Першу збірку віршів я подрузі своїй
Дарувала, тріпочучи крилами.
А вона: - Та за гроші, напевно, любий
Надрукує, хоч писане вилами.
Моє серце співало і вдень, і вночі,
Бо то серцем вірші ті писалися.
Я не спала, не їла, була на межі, -
То життя у рядки виливалося.
Ви, поети, пишіть, як співає душа,
Хоч би вилами та хоч би граблями.
А хто заздрить, - простять їм нехай небеса.
І й на них ображатись не варто нам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329972
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2012
автор: Ліоліна