А світ і люди не позбавлені дурниць,
Коли живем одним ми днем
І шукаєм пригоди для своїх сідниць
І самі для себе, джерело проблем.
Коли беремо щастя у кредит
Ховаєм справжнє в закутки чужого серця
І замість шовку одягаєм оксамит
І закриваєм в душу дверці.
Забуваємо про правила й мораль
І гасне барвами байдужий світ
Ми вже такі, а жаль
Втратили Тараса заповіт…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329919
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2012
автор: EroS