Карти

Колода  карт  лежала  на  столі.Тузи  і  шістки,
Сімки  й  королі.
Валети  заздрісні  і  хитрі  світські  дами.
Серед  яких  нерідко  так  траплялись  драми.
Життя  кипіло:
Заздрість,злість,жага.
До  визнання,до  грошей  і  до  влади.
Мовляв,життя  так  швидко  пробіга...
І  що  з  того,що  всі  ми  тут  -  громада?
Потрібно  рвати,бити  і  товкти,
Бо  хто  не  товчений  -  не  жив  на  світі.
Не  бились  шпагами  за  честь  вальти,
Й  не  дарували  дамам  світанкових  квітів.
Єрархії  вклонялись  на  віки..
Є  туз,є  королі,а  є  дрібнота.
Життям  крутили  вищії  мізки,
А  плечі  підпирала  їм  голота.
Поки,одного  разу,десь  надвечір.
Те  сталося,чого  могла  б  не  бути.
Згубилась  шістка.
«От  нікчемная  малеча»
Від  дам  і  королів  було  це  чути...
Їй  не  давалось  права  на  життя!
Згубилась  шістка.Це  ж  така  халепа.
Згубилась  шістка.Назавжди.Так  треба.
Колода  карт  летіла  у  сміття...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329885
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2012
автор: Ростислава