О воля,воленько свята,
Солодка воля ,неосяжна.
І ніби суть твоя проста,
Та досі нами недосяжна.
Світила нам ти у віках,
Та в руки рідко всеж давалась.
Ти знов над нами посміялась,
Чи в тебе вдача вже така?
А може ми тебе не варті,
Чи гріх страшний лежить на нас?
І ніби є ми вже на карті,
Та не прийшов ще волі час.
І ніби вже ступились зайди,
Пішли із нашої землі.
Самі ,брехливі ,пишем байки
І далі ходем у пітьмі.
І зблиснув сонця перший промінь ,
Та знову в хмарах майже згас.
Сердець горячих світлий пломінь,
Нас від пітьми усеж не спас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329763
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.04.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико