Ілюзією прожитих віків,
Не тіш себе.
В ній надто мало змісту.
В старому сквері,
В тому,що за містом,
Ніхто не віднайшов життєвих істин...
Поринув Всесвіт в вирву забуття-
Міста,вокзали,вічний мегаполіс.
В душі залишився лиш глянцю полиск.
В старому сквері.Ось таке життя.
Просвітлий рай,де сам-на-сам з собою,
Зітхають болі,спомини,думки.
Пробачити.Напитися любов"ю.
Зігрітися.Устати й далі йти.
В старому сквері,
В тому,що за містом,
Ніхто не віднайде життєвих істин.
Лише надія,вічна,як слова,
В старому сквері смуток сповива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329644
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2012
автор: Ростислава