Вибір

Щомиті  рух  за  рухом,  крок  за  кроком
Продовжує  свій  довгий  плин  життя
Ти  виростаєш  наче  ненароком
А  нещодавно  ти  ще  був  дитям

Ідеш  і  мчишся,  інколи  несешся
Усе  долаєш,  спалюєш  мости
Все  далі  до  високих  цілей  рвешся
Щомиті  прагнеш  досягти  мети

Ідеш,  ідеш  та  раптом  зупинився
Закінчилась  дорога  в  сподівання.
Тривожним  поглядом  ти  подивився:
«Невже  найтяжче  це  випробування?..»

Ні  кроку  далі  більше  і  обрив
Глибока  прірва,  чорна  і  страшна
І  відчуваєш  ще  один  порив:
«А  що  там?  Як  там?  А  яка  вона?»

Цікавість  …  Як  та  хитрая  лисиця
Безумця  далі  хоче  підштовхнути
Та  розум  лиш  наказує  спиниться,
Про  нісенітницю  таку  забути.

Ось  став  ти  перед  вибором  буття:
Вперед  у  прірву  може  і  розбитись,
Чи  повернутися  назад  в  життя
І  майже  перед  ціллю  зупинитись

Тверезий  розум  каже:  «  Повертайся!
Бо  там  було  усе,  а  раптом  втратиш?»
А  серце  стрімко  б’ється:  «Залишайся…
Утілюй  мрію,  бо  так  близько,  бачиш?

Чи  зможеш  ти  спокійно  пережити
Докори  совісті,  думки  пусті,
Що  починань  не  встиг  ти  завершити,
Що  так  усе  змінили  б  у  житті?  »

Ось  ще  один  ривок!..  і  розум  знову
Приглушує  палке  твоє  бажання
І  знов  новий  ривок,  і  знов,  і…  слово?
Та  ні,  це  так...  невільницькі  зітхання…

Надія  потихеньку  загасає,
Але  приємно  стало…неспроста.
Туман  розходиться    і  виглядає
Вузька  й  тоненька  ниточка  моста.

Місток  той,  що  поєднує  сьогодні  
З  майбутнім,  і  далеким,  і  близьким
Перетинає  наскрізь  всю  безодню,
Таким  здається  нетривким  й  складним.

І  знову  жар  душевний  розриває  
Вогненно  груди,  серце  швидко  б'ється
Ударом  з  підсвідомості  звільняє
Потік  енергії  що  дико  рветься.

Вперед,  не  обертаючись  біжиш
А  розум  твердить:  «Може,  повернешся?»
Так  ні  !Не  зупиняєшся  і  мчиш,  
Без  сумніву  і  страху,  що  зірвешся.

Приплив  енергії,  новий  ривок,
Палають  очі  знову  так  вогненно
Біжиш,  відштовхуєшся  і  стрибок….
Летиш…  до  цілі...далі...так  натхненно...

Ну  що  ж,  мети  своєї  ти  досяг
І  виконав  усе,  що  сподівалось.
Так  підніми  же  перемоги  стяг!
Ну  а  минуле…там  воно  зосталось…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329605
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.04.2012
автор: E. Insomnia