Побудь зі мною ще
хвилинку,
Благаю, поруч ще
посидь.
Залиш мені своє
тепло
Хоч на однісіньку
ще мить.
Приземлене все що
не ти,
І мрія світ коли з
тобою
Благаю, ще хоч мить
прожить
Щасливим із забутим
болем.
Відкрий мені
минулий шлях
До не покорених вершин,
Залиш усмішки
рідної слід,
На мить хоча б ще не
один.
Благаю, ти не
забирай
У мене все що серцю
мило.
Лиш ти життя, усе
тобі.
З тобою лиш усе це
щиро.
Не полишай! Не йди,
не йди!!!
І порожньо..Навколо
тиша.
І крик безумної
душі!
Не чула. Свавільно
облишила…
Пішла, пропала…й
біс з тобою!
Розбите серце, то не
гріх,
Забудеш все що було
мною,
Зітреш останній
наший слід.
Нехай, пусте. Я не
ображусь…
Й до тебе жити не
хотів.
Та ти прийшла,
любов вселила
Я мрію думав що
обрів.
А мрія раз і десь поділась,
Пропала, підло
утекла.
Забула, що її
любили.
Забула ким вона
жила.
Нехай, я не
ображусь, мила.
Я знаю, що вже не
моя.
Та знай, кохав лиш
тебе щиро
І буде так на все
життя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329530
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2012
автор: Special One