Пробудження Вертелки

Гойда  малинову  зорю
Лінива  хвиля  на  озерах.
Далекий  Схід  в  рожевих  перах
І  хмари  віддані  вогню.

Парує  Серет  молоком-туманом,
Біжить  до  древніх  Городищ,
А  на  горбах,тоненьким  станом,
Тополі  тягнуться  увись.

Від  сну  збудилися  левади.
Тіка  з  полів  легкий  туман.
Блідими  привидами  хати
В  садках  сховались  за  паркан.

А  новий  день  неквапом,сонний
Віта  село  відерним  дзвоном,
Муканням  жалібним,корів
Й  свічками  диму  з  димарів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329496
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.04.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико