Зайчику сіренький, зайчику пухкенький,
Де це ти блукав, ти увесь мокренький?
Лапки сірі мокрі і сіренька шубка,
Навіть намочив свої довгі вушка.
Скік-по-скік по лугу я собі скакав,
Там через садочок на город попав,
А там на городі, що тільки нема,
Куди не погляну одна смакота.
До капусти скочив всю понадгризав,
Потім біля моркві я попрацював,
Так і не помітив хазяйського Сірка,
Дуже була праця в мене клопітка.
Тоді мої лапки так зачеберяли,
Вони через поле у лісок втікали,
Я втікав що духу, скільки сили мав,
Але я Сіркові в лапи не попав.
Підсушу я шубку, лапки повитираю,
Тоді через поле знову пострибаю,
Хоч я і боюся отого Сірка,
Але там в городі така смакота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329340
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 10.04.2012
автор: Антоніна Грицаюк