Я падаю в небо,
у подих, у вітер.
Тремтить струна пульсу
від дотику змін.
І хочеться бігти
в долоні блакиті
подалі від буднів,
повище від стін.
Ножами у спину
кидаються сміхом,
та як крізь примару
ця сталь крізь мене,
бо я уже подих,
я усміх, я вітер,
востаннє навшпиньках
торкаю земне.
16.03.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329330
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: Eldunari