Зашуміло в верхах гілля,
Завило сумної …
Журно, - журно, що поробиш,
Чи долі такої
Мережила у думках
Ще молода мати,
Чи ж думала, що до неї,
Що до її хати
Біда прийде із журбою
Одна, а так друга,
Що по серцю, наче полем,
Пустить доля плуга.
І глибокою ріллею,
Чорними ровами
Там залишиться назавжди …
Хіба , що сльозами
Затамує оті рани
Приспить в грудях біль,
Вимиє з душі на хвилю
Ту пекучу сіль…
А вони усміхнені
Дивляться з стіни, -
Майже однолітками
В Вічність відійшли
І розлогим віттям
Тягнуться до хати
Де їх виглядає
Дружина і мати …
10.04.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329314
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: Олекса Терен