***

Не  буду  писать  заповіт,  як  Шевченко,
Не  буду  кричать  про  Вкраїну  свою,
Не  буду  я  жити,  можливо,  довгенько,
Не  буде  душа  моя  у  раю.

Народ  закликали  усі  ці  поети,
Країна  ця,  наша  -  перлина  Землі,
Життя  то  є,  звісно,  частиночка  смерті,
А  рай  -  не  є  для  моєї  душі.

Живемо  ми  вже,  в  двадцять  першом  столітті,
Проблеми  ж  такі,  як  писав  нам  Кобзар,
"Вставай  же,  народе,  борися  за  щастя",
Мабуть,  він  нам  зараз  усім  це  сказав.

Раніше  боролись  за  Україну,
Раніше  любили  країну  свою,
А  зараз  лишились  одні  ті  могили,
А  зараз  літають  усі  по  вітру.

Поети,  письменники,  всі  ми  "щасливі",
Борімось  же  ми,  за  Вкраїну  свою,
Але,  і,  можливо,  ми  також  стомились,
Закликать  народ,  який  на  вітру.
(A.G.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329252
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: monax95