до Бога…

Іду  до  тебе  чи  в  зворотній  бік?
Іду  я  стЕжками  та  знов  блукаю.
Життя  моє  як  із  берези  сік  –
Поволі,  по  краплині  все  стікає.
Душа  моя  як  трави  степові
Розвіяна  холодними  вітрами.
Посохли  мрії  навіть  і  малі  –
Перекотиполем  повіялись    шляхами.
Іду  я  стежкою,  біжу,  спішу…
Та  чи  до  тебе  йду  того  іще  не  знаю.
В  один  вінок  з  любов’ю  зав’яжу
І  вишию  червоними  нитками:
Свої  надії,  віру,  каяття,
Свою  любов  розіп’яну  і  вбиту.
Я  в  тій  сорочці  йду  до  забуття.
Мої  сліди  дощами  будуть  змиті.

24.02.09

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329200
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: НеГа