Вітер руки зімкнув на дівочому стані горобини і закохано читає
вірші у її зеленкуватому листі .
Низенько схилився над Землею сонячний промінь і соромливо
цілує спраглі розтулені вуста рожевої троянди , що притулилася
до одвірка .
Веселі ластівки синіми хмарками кружляють високо в небі .
дістаючи своїми крильцями з Землі по краплинці полуденної
радості даруючи її нам з висоти неосяжного польоту .
Придорожня ромашка , мов закохана дівчинка , зачарованим
оком поглядає навкруги і дивиться мені в очі , немов хоче сказати
та чомусь соромиться , як навкруги їй все подобається .
В куточку під маминою хатою польовий тмин гойдає на своїх
ручках малесенького равлика , який довірливо притулився до
його грудей і розімлівши від навколишньої краси солодко дрімає
в пахощах бабиного літа .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329186
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.04.2012
автор: Дід Миколай