Шипами по серцю, і цвяхом у груди,
Навиворіт тіло, отрута є всюди,
Розчавлена зовсім, кричу я на стіни,
Кохання давно вже так просить заміни.
Трухляві надії докльовують круки,
Бо зрада до шиї приставила руки,
В болоті всі шиби, де сонцю не місце
І сльози втирає ще й вітер-гульвіса.
Позривані нігті, душа, наче шмата
Не грає по нотам сімейна соната,
Не вірю я світу, сховаюсь в печері,
Свідомість зжеруть там голодні химери.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329146
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: Galkka