У кожнім з нас живе вампір
Премудрість, що сосе душевну,
Вмочає в неї ліру кревну
Й віршем зволожує папір.
Вікує в кожнім самоїд,
Що серце поглина ваганням,
Розтявши на шматки питанням:
- Навіщо я плюндрую Світ?!
В будь-кому мешкає фігляр
Готовий на підступні зради.
Дрібної користі заради,
Що честь збуває за доляр.
На грудях кожного жабчук,
Будує зависне гніздечко,
Щоб дару божого крилечко
Зламати іншим… Й на бунчук.
Ведуть за тіло вади спір,
Скажено рвуться до престолу.
А підкоривши сутність кволу…
Як по мені – то хай вампір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329056
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: Осіріс