Усе ішло і обіцяло й далі,
І наче зупинитися не мало,
А глядачі без сліз і без печалі
Продовження замріяно чекали.
А зупинився механізм без шуму,
Без оплесків, без маршу, без юрби
Не було сліз, і радості і суму...
Хотілось йому жити та якби...
Вже кров тече по венах без надії,
Без натхнення, без пориву без чуття.
Ось так на перехресті долі й мрії
Взяло і обірвалося життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329032
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: E. Insomnia