Сперечались у вітальні,
Інструменти музикальні.
Хто в оркестрі поміж них –
Головніший за усіх.
Скрипку всюди поважають,
Радісно завжди стрічають.
Слухатись ви мусите,
Королеву музики.
Головна, в музичнім крузі,
Лиш гітара любі друзі.
Це ж для всіх не новина.
Значить я і головна.
Маю голос я чарівний.
І мені немає рівних.
Всіх візьму я у полон –
Обізвавсь акордеон.
Враз сопілка засвистіла,
В чому річ? У чому діло?
Я, найкраща – кожен зна.
Значить я і головна.
Ахнула, сварлива, туба.
Не погоджуюся люба,
Я, найкраща, на цей час,
Й головніша поміж вас.
Заспівало фортепіано -
Я в усьому світі знане.
Слухати, вас, просто сміх.
- Головніша, я, за всіх.
Слухати вас не бажаю
Заперечила труба –
Найсильніший голос маю –
Значить я і головна.
Серед вас один я пан,
Обізвався барабан.
Кожен мене слухає,
Коли я забухаю.
- Не хваліться, любий друже
Ви великий – та не дуже.
Мабуть більший я за вас.
Обізвався контрабас
Я єдина й неповторна,
Обізвалася валторна.
- Ні процокав ксилофон
- Ні, образився, тромбон.
Учинили у вітальні,
Інструменти музикальні –
Безлад та розгардіяш,
Галас та ажіотаж.
І промовила похмуро –
Скромна, лагідна бандура.
- Всім знайома з малечку,
Диригентська паличка
За її магічним жестом
Всі ми стаємо оркестром
Не помітна ,чарівна,
Але дійсно головна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328949
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: євген уткін