У човнику
з долоней твоїх рук
зупину я свій біг щоденний,
притишу я сердечний стук
і поселюсь у нім
на безлімітний термін.
До човника
з долоней твоїх рук
я пигорнусь всім тілом,
до найменшої клітинки.
І щоб відчуть себе
неначе у раю,
душа моя стає навшпиньки.
Я човника
з долоней твоїх рук
візьму в свої
і ніжно пригорну до серця.
Від насолоди
нашими тілами звук
у шепоті дощу озветься.
Із човником
з долоней твоїх рук
я хочу пропливти
в одній життєвій річці.
Нехай не буде як в раю,
мені не страшно
при твоїй підтримці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328880
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: ватра