Темним сяйвом спадали слова
Не зовсім доречні і не зрозумілі,
Синім променем лилась мова моя,
А в голові вертілись думки давно вже осілі.
Точилася розповідь довгою стежкою,
Але із вуст не вийшла жодна буква,
В думках повите все було, немов мережкою,
Для щирих слів мовчання – наче мука.
Першим словом привида розмови,
Що так боїться осуду завжди
Почати варто лінію розмови
Для того, щоб в кінці не чути слова : "Йди"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328872
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: Antoinette