Тихо-тихо чути кроки,
Ледь ступає босоніж...
Час іде, спливають рОки...
Ти - така, як і раніш....
Наче шовк, твоє волосся
Заплітаєш у косу,
Бо з дитинства повелося
Шанувать свою красу.
Твої очі сині-сині,
Як волошки у житах.
Тільки сум там видно нині
З гіркотою на устах.
Ти така ж струнка, красива,
Мов берізка у гаю.
І чекаєш того дива,
Щоб змінить долю свою.
Може диво те згубилось
І блука в чужім краю?
Ти ж чекаєш... не втомилась
Виглядать долю свою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328730
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: Оксана Голубева- Чипак