Я БОГА У СЕРЦІ НЕСУ

"Не  завдавай  душі  своїй  жалю,  не  муч  себе  думами  сумними.
Радощі  серця  -  то  життя  людини,  а  чоловіка  веселощі  -  довголіття.
Розважай  себе,  втішай  своє  серце,  геть  проганяй  від  себе  печаль:
багатьох  бо  сум  уже  погубив  -  немає  ніякого  з  нього  пожитку"
(Сир.30,  21  -23).      

Людина:
Тривожуся  кожним  словом,
Чи  сказане  все  до  пуття?
Як  випросить    можна  у  долі
Щасливе  і  добре  життя?

-  Чи  можна  до  зір  полетіти,
Де  в  небі  ліхтарики  світлі?
Бо  там,  кажуть  вічна  весна,
Живе  Світлий  Дух  в  небесах.

А  тут  на  землі  у  молитві
Неначе  загублена  птиця.
-  Чи  може,    хтось  крила  відтяв,
Журавкою  -  долю  назвав?

Обтяжені  плечі,  і  падає  хрест,
Та  лину  щоразу  -  до  світлих  небес.
Розправила  крила,  шукаю  Христа
Та  Віра  завжди  у  людини  слабка.

Стежини  з  дитячого  світу
Де  були  в  любові  зігріті
Ведуть  у  широкі    світи,
Де  важче,  і  важче  іти.

Ангел:
-  А  ти  все  люби,  не  журися  нічим,
Знай,  світ  є  веселим,  хоч  дещо  сумним.
Радій,  коли  в  квітах  буяє  весна,
Як  хліб  у  полях  золотих  дозріва.

Всміхайся,  щоразу  назустріч  вітрам
Не  плач,  бо  сльозини  втирає  Бог  сам.
-  Ти  знаєш,    в  шорсткому  колючім  терні
Троянди  цвітуть  запашні  й  чарівні?

Співай,  коли  змочить  краплинами    дощ,
Втішайся!  Дарма,  що  до  нитки  промок.
Люби  світ  сильніше  всім  серцем,  душею
Хіба  ж  ти  не  знаєш,  що  Він  є  з  тобою?

Втирає  з  обличчя  солоні  сльозини,
Лікує  всі  рани  і  болісні  днини.
-  Не  можеш  збагнути  Його  доброти?  
Прекрасним  є  світ!  А  людина  це  –  ти!

Людина:
В  усмішці  побачу  я  Бога?
А  тіло  -  це  Храм  Душі?
Мій  Ангеле,  Світлий  і  Добрий,  -    
Це  хочеш  сказати  мені?

Ангел:
Хіба  ж  ти  не  знала,  що  Бог  живе  в  серці,
Ти  знаєш,  що  Бог  -  це  Любов!
В  солодкому  диханні,  в  тихому  плесі
Сліди  на  піску    залишав.

Людина:
Я  Віру  збагачую  словом
Мов  птах,  а  людиною  йду.
Хотіла  зустрітися  з  Богом,
А    Бога  у  серці  несу!

Несу  я  у  пісні,  в  молитвах
На  арфах  Його  впізнаю.
То  пташкою  лину  у  небо,
Шукаю  у    хмарах  дощу.

Любіть  свого  ближнього,    люди!
Шукайте  між  вами  Христа.
Він  мертвого  навіть  розбудить,
Хай  буде  Любов  жива!

Любов  є  цінніша  від  скарбу,
Від  золота,  що  блищить.
Хай  прийде  до  кожного  Ангел,
І  правду  таку  сповістить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328720
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА