***

Осінь  спалює  листи  ,
Що  колись  писало  їй  літо,
Перед  нею  з'являються  вони  -  
Згадки  того  прекрасного  світу...

Вона  дуже  любила  казку
Із  щасливим,чудовим  кінцем,
Вона  любила  вітру  ласку,
Намальовані  малюнки  олівцем.

Вона  чекала  дощу,  як  спасіння,
Дивилась  на  нього  годинами  через  вікно,
Любила  прокидатись  під  сонячне  проміння,
А  інколи  просто  згадувала  його.

Була  то  весела,то  зразу  сумна,
То  впевнено  йшла,то  оглядалась.
У  серці  її  забриніла  струна
І  мрія  її,  здається  ,  збувалась...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328714
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: Antoinette