Я мільйон разів говорив що більше не хочу кохати, це, мовляв боляче, так потім важко усе переживати, ті розлуки, сцени ревнощів, біль втрати…але чомусь ніхто не згадує як було добре до цього, до болі, до страждання, усі, і я в тому числі, згадують лише завершення, а чому не згадати початок.. як красиво все починалося, ті перші поцілунки.. перші слова кохання.. і байдуже чи тобі 15, чи 25, від них все рівно рум’янець з’являвся… перші, з коханою, чи коханим, поїздки, подорожі, побачення, перші подарунки, такі дорогі і багатозначні.. перша ніч.. перша чашка кави в ліжко, перший зроблений крок на зустріч коханню.. не знаю, хоча потім і боляче, але зараз пишу і в мене викликає це задоволення, спокій якийсь, усмішку… значить мені тоді було добре, і це найважливіше!!! я був героєм тої казки два роки, а страждав всього рік.. значить девіденти з цього є.. так. Боляче що то все потім розісрали.. значить винуваті двоє… і нічого не вернути, хоч якби цього хотілось..
а зараз? Зараз я хочу знову того наркотику, того шаленого відчуття, того спокою, задоволення, і байдуже якщо воно знову принесе страждання.. я не хочу ціле життя сидіти в панцирі і чекати, поки обіджений на весь світ, на кохання, буду помирати одиноким стариком.. та ні.. нехай краще життя буде пересипане щастям і горем і біллю, але саме ЩАСТЯ того варте…варте того щоб жити, боротись, бо тільки у любові, у коханні, людина відчуває себе щасливою.. а як тепло на душі коли бачиш задоволеною кохану людину, як у неї світяться очі від банальної троянди за 15 гривень.. той блиск в очах.. це вище за всі прийдешні болі, страждання…
Я готовий все відати, аби лиш ще раз побувати з тобою у раю…..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328673
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: oleg lytvin