Здається, бачилися ми зовсім недавно,
А в тебе стільки нових друзів, нових справ,
І ти стрічав мене, стривожившись, незграбно,
Та невпопад все обіймав, мовчав, зітхав.
Зовсім забувся чаєм напоїти,
Спитав лише, як склалося життя,
І, відповідь десь мимо пропустивши,
Занурився в думки і почуття.
А я пішла… Нащо прийшла, незвана?...
Ударилась в несказані слова
І, в пустоту потрапивши, мовчала, -
Від слів лише відлуння ожива.
Чи більше не було чого сказати,
Чи більше не було чого почуть?
Чи, просто, не хотілось зачіпати
Того, чому ніколи вже не буть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328604
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: Innessanew