є ті, кому не підвладна прозора солона стихія
ось ти чи ти, чи я,
чи ти
захотів позбирати зірки, що впали з просторного чорного неба
у воду
глибина і хвилі їх захистять.
а ти далі. все далі і далі..
захистять, кажу.
далі..
ну от. ти нікчемно розкидуєш ноги і руки
жадібно шукаєш яке б проковтнути повітря, а солона вода обпікає роззявлене горло
не довго.. не довго вона потанцює з тобою
та ти молодець. тебе тягне на дно, а ти продовжуєш так само нікчемно дертися вгору. вже до інших зірок.
ти втомився, я бачу.. ще трохи, ще мить і..
о, вітаю, ти сплив на поверхню
шкода, що помер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328416
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: Крістіна Дрімова