Казав дідусь: «Побережи здоров’я.
Ти ще малий, але запам’ятай:
Здоров’я й розум – то найліпша зброя.
І скарб отой онукам передай».
Казав дідусь: «Здоров’я не розтринькуй.
Ти – молодий, та надто не швиди.
Старого слухай. А судьба – то скринька.
Одна – для тебе. Не згуби гляди.
Іди у світ, та залишайся вдома:
корінням – в землю, в небеса – крильми.
Допоки й не здолає тебе втома, –
людиною живи поміж людьми.
«Побережіть себе. – Кажу онукам. –
Не тратьте без толку здоров’я й час».
Складна і водночас проста наука:
люби, зі світом білим родичайсь.
Життя уроки – то найліпша школа.
Веде й спиняє віра не чужа.
В бою за правду не пасуй ніколи.
Терпінню всякому все ж є межа.
До істини доходять звідусюди.
Нащадкам щиру правдоньку кажіть.
Заради себе, люди, будьте люди.
Заради Бога – душі бережіть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328410
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА