Природи велич і така гармонія
сьогодні в лісі я стрічаю новий день,
моя душа незламна і нескорена
в цю мить співає радісних пісень.
Он стежечка біжить ледве помітная,
серед кущів галявина бреде,
а сосен віття як свічок тремтіння
мене аж до дороги вдаль веде.
Повітря свіже, пахне ще й так солодко
аж хочеться прогнати тугу й щем
щоб ліс оцей підтримав здорово
й надії дарував на цілий день.
Приємна втома, - іскорка терпіння
лиш небо голубе у вишині.
А під ногами квітів мерехтіння,
що радують буянням навесні.
Зберу чудесний цей букет цвітіння
і серцем завмираючи всміхнусь,
пробачу усе зло і в невагомості
я серед трав високих опинюсь.
Приємно так і надзвичайно хороше
я мрії десь тихенько розгублю,
знову озвусь на поклик серця лагідний
у музиці весняного дощу.
Наповнить він життям, мов сонцем щедрим
рослинку кожну і живе єство,
щоби зв'язок з природою був світлим:
не втратив сенсу й не згубив добро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328397
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: Dreaming of You