Я дощ люблю...Його печальний шепіт
і прохолодний дотик до чола,
і трав напоєних тихенький легіт,
і срібну млу, що світ оповила;
люблю його задирливим і буйним,
з пінястими потоками води,
з грозовим передзвоном семиструнним, -
сумним, веселим, лагідним - завжди!
Подібний він моїй душі плакучій...
Ми близнюки - у морось і в грозу
як ноти у аккорді, ми співзвучні!
...Усе життя я дощ в собі несу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328260
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2012
автор: Антошка