Сидить хлоп'я на тротуарі,
Закутане в байдужість;
Подібне видимій примарі,
Та не втрачає мужність.
Кидає погляд на прохожих,
І нишком гірко плаче.
Чекає: хтось - та й допоможе,
Але ніхто не бачить.
Ніхто не бачить ту свитину
Брудну та ще й з дірками.
Та хто ж зігріє цю дитину
Та відведе до мами?
Крокують люди крізь страждання
Невинного дитяти,
В якого є одне бажання:
Матуся лиш і тато...
Міркує вир життя невпинний:
Куди хлоп'я подіти.
Чому невинне стає винним?
За що страждають діти?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328166
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.04.2012
автор: Fata Morgana