Крокую я вперед буремними шляхами.
На місці не стою і не дивлюсь назад.
Душа моя літає понад небесами,
А всі мої думки смиренно стали в ряд.
Переді мною сотні непройдених шляхів,
І важко вибрати із них хоча б один.
Переді мною тисячі зламаних мостів.
І не завадив би мені магічний джин.
Та геть усі бажання! Цей шлях пройду сама!
Зберусь із силами - і ще раз крок зроблю.
Я бачу лише щастя, а горя більш нема.
Шляхи мої буремні, як я вас люблю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328164
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.04.2012
автор: Fata Morgana