Скрипаль ясноокий за серце торкає,
Очима по тілу, мов скрипку смичок.
Під звуки чарівні пелюстки зриває,
Іду немов рибка, сама на крючок.
Бери все, що хочеш і спокій, і вроду,
Нічого не шкода, я прошу візьми.
Готова терпіти і злість, і негоду,
Якщо буде треба умитись слізьми.
Ти тільки заграй, подаруй насолоду,
По тілу мурахи, на серці птахи.
У кожнім акорді я чую свободу,
Від них найсвятіші впадають в гріхи.
Скрипаль ясноокий смичком не по струнах,
Мов лезом по нервах моїх виграє,
Життя пролітає далеким відлунням,
А скрипка шматочки душі роздає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327975
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2012
автор: Любов Чернуха