Який тут спокій й Божа благодать!
І на душі так легко, мов в раю!
А там не хмари – ангели летять
Й співають хором благовість свою.
І болі тут нікчемними здались
Усі мої щоденні і земні
Навпроти тих, що Спас терпів колись,
Щоб врятувати майбуття мені.
А вниз, з гори стежин стрімких політ
Крутих, слизьких, немов людське життя.
По них йти легко вниз, у грішний світ,
Та важко вверх, до Бога й каяття!
20.02.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327785
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.04.2012
автор: тарпик