Хай зимове покривало
Собі спить,
Поки радість не настала
Й не гримить.
Поки не пробився в небо
Дух весни
І не чеше її гребнем
Кіс рясних.
Поки промені холодні
І скупі
Бережуть свої долоні
У теплі.
Земле, спи, поки відважна
Міс Весна
Бій веде за неосяжні
Небеса.
З мого приватного марафону: Вірші про весну. :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327686
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2012
автор: Антоніна Спірідончева