Насурмлене небо
Зірвалось у літепло
гуркотом. У безмірі товщ
заховались булавки-зірниці.
І знов зійде сонце,
все ж тих по-весяному тихих
асфальтів. Відшумить тротуар -
і щораз по душі, як
по зустрічній колії поїзд.
Час всесвітнього інію
й сонму чужих божевіль.
І не так уже й важко
спасти от сей протяг
у шпаринах власного вулика.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327548
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.04.2012
автор: Бука