Заплющила очі. Та чую, як б’ється твій світ,
Як він вибухає красою та величчю думки.
Ти в ньому творець. Але серце твоє норовить
Злетіти ще вище й розсипатись мріями лунко.
Ти хочеш здійнятись над всім, що дозволено нам.
Нехай і востаннє, але засвітитись яскраво.
Тривати не мить і звучати по всім сторонам.
І можна без оплесків й пафосних вигуків «Браво!»
Зі страхом чекаю на кожний наступний політ.
Що крилами вріжешся в рамки, придумані кимось.
Назад повернутись не вистачить тисячі літ
Шаленій душі, що обмеженням не підкорилась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327533
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2012
автор: Опівнічниця