Прости мені
І ти.
І ти
Мені прости.
Чому ж сказати важко?
Не пишуться листи...
І ти
Мені прости.
Прости мені
І ти.
Чому ж щемить так серце
У пору самоти?
-Прости мені, прости! –
Шепочемо я й ти.
Та вже душа не чує...
Між нами півверсти.
Прости мені
І ти.
І ти
Мені прости.
В весняному розквітті
Знов пишемо листи.
Прости, прости, прости!
Слова на півверсти...
Сплітало сонце віття,
Аби їх донести.
Прости, прости, прости,
В кохання пропусти!
Зорило надвечір*я
Очима темноти.
Та поки вибачались...
Писалися листи...
Кохання розсипалось.
Змінились я і ти.
Прости!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327513
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2012
автор: Тетяна Луківська