Не докорю́ Тобі за відстані далекі,-
У них не має зим й не бу́де протиріч.
Хіба ж буває в цьому світі надто легко?
Одна любов живе на сотні із сторіч.
Не дорікну, ти чуєш, просто знову зда́мся,
І терпко так, до болю стане на душі...
Ти десь не знаєш, що журбі у снах віддамся.
Не докорю... А Ти мені не збайдужі́й...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327467
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2012
автор: Весняна Осінь