Безжальний час малює зморшки тонко
На тім обличчі, що сміялось вчора.
Сьогодні – одинока, серцем хвора…
Майстриня вишивання…Коле голка!
Чекаєш, лиш од вітру рипне хвіртка,
Біжиш із радістю, а там – нікого,
Крім старості і холоду німого,
І знов на серці болісно і гірко.
Гей, діти, де ви???Хто забув про неньку –
Не омине той Божих покарань,
Колюча голка. Ниточка тоненька…
Сльозяться очі. Закипає рання рань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327404
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2012
автор: Персона Грато4ка