І ніби довго. Минуло три роки
А ти спитаєш: "Хіба болить тебе?"
У відповідь:
"Я намагався назустріч робити кроки"
Усміхнешся: "Не варто, це мине"
І як тепер без тебе жити?
А з тобою?
О ні. Це більше не серця бажання
І не відверте розуму питання
Як можна смерть і долю обдурити?
Ти: “Мовчи. Що за трагічності слова?
Хіба не друзі більше ми?
Це не ти і не твоя вина.
Подорослішали. Давай не будемо дітьми!”
Знаю, не почуття. Ми були фантомами
Я: “А знаєш як кохає зірка і земля?
Лише на відстані обіймами
Промені – то поцілунки, а очі – то небеса”
Знову прошепочу тихо
Знаєш як кохає зірка і земля?
Відстань для них - це не лихо
Змирились... Така їхня гірка доля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326928
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2012
автор: vova_zip